Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нараховувати — [нарахо/вуватие] уйу, уйеиш … Орфоепічний словник української мови
нараховувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лічити — I лічу/, лі/чиш, недок. 1) неперех. Називати числа у послідовному порядку. || Знати назви і послідовність чисел в яких небудь межах. 2) перех. і без додатка. Визначати кількість, суму кого , чого небудь. || Вести певні підрахунки. 3) неперех.… … Український тлумачний словник
налічувати — ую, уєш, недок., налічи/ти, лічу/, лі/чиш, док., перех. 1) Рахуючи, визначати число, кількість кого , чого небудь; нараховувати. 2) тільки недок. Мати в собі, в своєму складі яке небудь число, якусь кількість кого , чого небудь … Український тлумачний словник
нараховування — я, с. Дія за знач. нараховувати … Український тлумачний словник
нараховуватися — ується, недок. 1) безос. Бути, існувати в якій небудь кількості. 2) бухг. Пас. до нараховувати 3) … Український тлумачний словник
нарахувати — див. нараховувати … Український тлумачний словник
процентувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Обчислювати, нараховувати проценти … Український тлумачний словник
складатися — I 1) (з кого чого маючи у своєму складі кого / що н., становити щось, дорівнювати якійсь кількості тощо), налічувати (кого що), нараховувати (кого що), об єднувати (кого що) 2) = скластися (збирати речі в дорогу), у[в]кладатися, у[в]кластися,… … Словник синонімів української мови
